Доброго дня

Ми з України

Ukrainian flag
menu

Через Альпи до моря. День 1

top-post

Якщо опустити подробиці підготовки, закупівлі харчів та написання списків речей, які потрібні в подорожі, ми були майже готові до пригод. Та ще взяти до уваги те, що почали ми їхати велосипедами з Києва до Львова за тиждень до літака…

Отож, як тільки ми дошили сумки і терміново доробили кріплення, ми вирушили на пригоду 2019 року. Зараз це здається авантюрою: непротестовані сумки та кріплення, з маршруту лише напрямок, а дитину відправили в табір в Грецію на 2 тижні. Так ми поїхали на 2 місяці. Це стала пригода з великої літери ;)

Заздалегідь спустивши колеса і завантаживши речі разом з велосипедами в коробки (благо кріплення для сумок знімати не потрібно), ми вирушили в аеропорт на літак до Меммінгена в Німеччині.

Коротко кажучи, життя в Україні нас до такого готувало. Ми очікували, що тут буде гарно. Але не настільки ж.

Ввечері ми прилетіли в місцевий аеропорт, зібрали велосипеди і заселились в найближчий хостел. Там не було передбачено місць для велосипедів, тому ми залишили їх прямо під деревом на вулиці без замка. Спала я не дуже добре - здавалося, що ми так і не розпочнемо нашу подорож, бо залишимось без велосипедів. Але вони були на місці ;)

На ранок запланували дві справи перед тим, як вирушити в подорож: випити каву і знайти газ для пальника. Газ знайшли в магазині Intersport, але не з першої спроби. І треба шукати не спортивний магазин, а туристичний)

З кавою теж проблем не виникло. Цікаве спостереження: місцеві поважні пани об 11 ранку чемно попивають своє німецьке пиво. І язик не повертається обізвати їх п`яницями. Охайні, чемні вони спостерігають за міською метушнею і обговорюють останні новини (про останнє не впевнена, але хтозна)

І от, з газом, кавою і гарним настроєм, ми вирушили в дорогу. Кожні 2-3 км вздовж маршруту стояли лавочки, з яких відкривалися просто суперські панорами. Перші три ми ще зупинялись сфотографувати, потім ігнорували.

Цікавим об’єктом по дорозі стала базиліка Святих Олександра і Феодора - церква бенедиктинського абатства у Верхній Швабії в містечку Оттобойрен. Це за 12 км від Меммінгена, і проїхати повз просто не було можливості. Єдине про що шкодую, то що ми не потрапили в середину. Якщо вірити гуглу, там мега красиво. Але це привід проїхати там ще раз)

Однією з неочікуваностей стали апхіли. Так, навколо Львова ми трохи каталися, і гірки були. Але, напевно, вражень в перший день було забагато (+ інша країна), тому навіть не зовсім великі апхіли давалися важко. А ще в мене був дуже маленький досвід їзди в контактах. І одного разу я не витягнула одну з гірок і не встигла вистібнутися з педалей, тому впала в кущі. То чемні водії аж лякалися, зупинялися і пропонували допомогу)

Таким чином, ми проїхали 78 км в перший день, не доїхавши 16 км до запланованого місця Ройтер. Зато зупинились в просто бомбезному кемпі біля кордону з Австрією

Не впевнена, що всі наступні дні зможу згадати в таких подробицях, адже перші враження важко забути, але опишу всі враження максимально що згадаю.